Конференція на тему:

Допомагаємо вчитися "проблемним" учням (07.09.2016р.)

Одночасно з дітьми з вадами слуху майже в кожному класі нашої школи навчаються й діти, які потребують особливої уваги. Сам факт їхньої взаємодії в одному класі, коли навчальний матеріал викладається за єдиною для всіх програмою, уже є серйозною психологічною проблемою. Як показує досвід,цю проблему не можна звести до проблеми педагогічної майстерності вчителя.

Для розв’язання даної проблеми на початку навчального року проведено конференцію на тему « Допомагаємо вчитися проблемним учням», де вчителі-дефектологи ділилися досвідом роботи з такою категорією дітей з молодими спеціалістами.

Вчитель-дефектолог Дементій Світлана Миколаївна зазначила у своєму виступі, що центральне завдання корекційно-розвивальної діяльності — забезпечення кожної дитини індивідуальною траєкторією розвитку з урахуванням її психофізіологічних особливостей, здібностей та нахилів і максимально можливої в школі самореалізації особистості можна розв’язати тільки за тісної співпраці вчителя-дефектолога з учителями-предметниками, практичним психологом, вихователем, проводячи спільні заняття (або спільно розробляючи форми проведення занять).

Мета організації навчальної діяльності учнів «групи ризику» під час таких занять сприяти виникненню бажання вчитися (це можливо, якщо вони зможуть узяти посильну участь у виконанні спільного завдання), розумінню, що будь-яку роботу важливо виконувати із зацікавленістю й відповідно до вимог, які перед ними ставлять. Тобто зовсім інший підхід: на першому місці не надання знань із навчальних тем, а прагнення зацікавити самим процесом навчання, інтегрувати в суспільство.

Вчитель-дефектолог Барченкова Олена Федорівна підкреслила, що важливо зацікавити дітей самим процесом навчання, показати успішність кожного зусилля в здобутті знань із предмета допоможуть прийоми мотивації навчального процесу.Для цього вона використовує різні форми і методи навчання, ігрові прийоми, проблемні ситуації.

Як починати урок? Як налаштувати дітей на уважне сприйняття матеріалу протягом усього заняття? Таке запитання стоїть перед молодим педагогом не одноразово. Досвід старших колег ( з виступу вчителя-дефектолога Тихої Елеонори Миколаївни) підказує, що можна використовувати вправи на увагу. Починати заняття можна також використовуючи «смайлики»: учні сигналізують про свій емоційний стан за допомогою карток зі стилізованими малюнками.

Важливо, що дитина усвідомлює свій стані ділиться цим з учителем, що сприяє її самоорганізації. Діти відчувають увагу до себе, а у вчителя є можливість скорегувати настрій дврма-трьома фразами, додатково налаштувати на роботу.

Усне опитування - чи є щось простіше?! Але якщо в учнів низький рівень сформованості загальнонавчальних умінь, можуть виникнути певні труднощі: діти або пасивні (тільки б не спитали), або вигукують будь-що, не замислюючись над запитанням, тільки б звернути на себе увагу. Вчитель-дефектолог Корчоха Тамара Миколаївна поділилася практичним досвідом, як дізнатися, чи засвоїли учні матеріал попередніх занять за допомогою ігрових вправ.

У виступі вчителя-дефектолога Бестаченка Олександра Володимировича основний акцент зроблено на актуальній проблемі оцінювання роботи учнів на уроці. Високий бал наче ні за що ставити, але підкріпити успіх треба. Тож можна ввести свою систему оцінювання.

Коротка відповідь з місця, доповнення, вдала репліка оцінюються в «жетонах», що переводяться в «плюси», а ті, у свою чергу, — у рейтингову оцінку. Вчитель пропонує оцінювати не тільки в балах. Оцінюємо словами, інтонацією, жестом, мімікою. Головна мета такої оцінки — стимулювати пізнання: «Молодець! Ось і в тебе добре виходить! Сьогодні краще прочитав! Гарно відповів на запитання!»

Але не завжди можна хвалити дітей. Тому часто звучить інша оцінка — корекція: «Читай не поспішаючи. Зверни увагу на інтонацію, прочитай так, щоб ми зрозуміли, які слова в реченні головні. А тепер скажи ще раз, чіткіше і виразніше».

Наприкінці конференції досвідчені педагоги запропонували до уваги слухачів основні вимоги до проведення інтегрованих занять:

1. Використовувати ігрові способи організації виконання навчальних завдань, а також оцінювання навчальної діяльності учнів.

2. Формувати розумові дії школярів (орієнтувально-дослідницькі дії, оцінювання, аналіз, узагальнення, порівняння, планування) на всіх етапах навчального процесу.

3. Спонукати до мовної активності, здійснювати контроль за мовленням дітей.

4. Установлювати більш повільний темп навчання.

5. Використовувати багатократні модифікаційні повторення матеріалу.

6. Максимально використовувати збережені психічні функції дитини.

7. Розчленовувати діяльність на окремі складові частини, елементи, операції, допомагати дітям осмислювати їх у внутрішньому співвідношенні одне до одного.

8. Використовувати вправи, націлені на розвиток уваги, пам’яті, уяви, будуючи їх на матеріалі уроку.